Підвищення механічних властивостей деталей газотурбінних двигунів з двофазних титанових сплавів

Автор(и)

Ключові слова:

зварний шов, титанові сплави, електронно-променеве зварювання, механічні властивості

Анотація

Предметом вивчення у роботі є особливості формування зварного шва складнолегованих титанових сплавів при електронно-променевому зварюванні у вакуумі та аргонодуговому зварюванні. Метою даного дослідження є забезпечення необхідного рівня механічних властивостей зварних з'єднань авіаційних та ракетно-космічних деталей із складнолегованих двофазних титанових сплавів. Завдання: проаналізувати механізми формування структури для забезпечення необхідного рівня механічних властивостей зварних з’єднань з титанових сплавів; дослідити вплив зварювання плавленням на структуру та механічні властивості складнолегованих титанових сплавів. Результати дослідження. Встановлено, що в металі шва формується структура з переважанням метастабільної β-фази, що сприяє зниженню показників пластичності та ударної в'язкості. Найкраще поєднання міцності та пластичності досліджуваних зварних з'єднань було отримано після проведення термообробки. Використання присадної проволоки сприяє отриманню практично однорідної структури та розпаду метастабільних фаз у шві та зоні термічного впливу, межа міцності при цьому 1250 МПа. Висновки. Встановлено, що в зварних швах формується нерегламентована, крупнозерниста пластинчаста структура, при цьому розмір первинної β-фази становить в межах 180...300 мкм. При цьому розміри зони термічного впливу для аргонодугового зварювання становить 5 мм, для електронно-променевого зварювання - 2 мм. Дослідженнями механічних властивостей та характеру руйнування зварних з'єднань встановлено, що структурні зміни при зварюванні плавленням призводять до зниження механічних властивостей, при цьому міцність отриманих зварних з'єднань становить не більше 80-85% по відношенню до міцності основного металу. Відсутність структурних змін при зварюванні електронним променем призводить до збереження рівня механічних властивостей, при цьому міцність отриманих зварних з'єднань з високоміцних титанових сплавів становить більше 90% по відношенню до основного металу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Fedosov, O., & Karpovych, O. (2023). Determining the tech-nological parameters of electron-beam welding of high-strength tita-nium alloys. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(12 (125), 47–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.287679.

Li, F. S., Wu, L. H., Zhao, H. B., Xue, P., Ni, D. R., Xiao, B. L., Ma, Z. Y. (2023). Realizing deep penetration and superior me-chanical properties in a titanium alloy thick plate joint via vacuum laser beam welding. Journal of Materials Research and Technology, 26, 2254–2264. https://doi.org/10.1016/j.jmrt.2023.08.059.

Kabasakaloglu, T. S., & Erdogan, M. (2020). Characterisation of figure-eight shaped oscillation laser welding behaviour of 5083 aluminium alloy. Science and Technology of Welding and Joining, 25 (7), 609–616. https://doi.org/10.1080/13621718.2020.1794652.

Zhao, X., Lu, X., Wang, K., & He, F. (2023). Microstructure and mechanical properties of electron beam welded TC4 titanium alloy structure with backing plate. Materials Today Communications, 35, 106160. https://doi.org/10.1016/j.mtcomm.2023.106160.

Завантаження

Опубліковано

2024-06-14

Номер

Розділ

Інноваційні технології в машинобудуванні

Як цитувати

Федосов, О. (2024). Підвищення механічних властивостей деталей газотурбінних двигунів з двофазних титанових сплавів. Challenges and Issues of Modern Science, 2, 120-124. https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/138

Share