Розрив у доступі до цифрових пристроїв: PLS-SEM-аналіз медіації цифрового виключення в домогосподарствах Алжиру
DOI:
https://doi.org/10.15421/cims.5.327Ключові слова:
політика у сфері ІКТ, регіон MENA, соціальна нерівність, впровадження ІКТ, PLS-SEM, цифрова інклюзіяАнотація
Мета. Дослідження аналізує готовність цифрового оснащення домогосподарств Алжиру та емпірично перевіряє «розрив у доступі до цифрових пристроїв» як медіаційний механізм між соціально-економічною депривацією та цифровим виключенням. Акцент зміщено з покриття мережі на порогові рівні матеріального забезпечення. Дизайн / Метод / Підхід. На основі мікроданих кластерного обстеження за багатьма показниками (Multiple Indicator Cluster Survey) 2019 року (N = 31 325) перевірено причинну модель шляхом моделювання структурними рівняннями за методом часткових найменших квадратів (PLS-SEM) із використанням програмного забезпечення Smart-PLS. Здійснено вимірювання латентних змінних та аналіз прямих і опосередкованих шляхів. Результати. Встановлено, що володіння пристроями (комп’ютером або смартфоном) є статистично ключовим чинником доступу (β = 0.530). Аналіз медіації підтвердив, що вплив багатства та освіти значною мірою проходить через «апаратний канал», поєднуючи цифрову бідність із матеріальною депривацією. Міжміські та сільські диспропорції зберігаються незалежно від економічних чинників. Теоретичне значення. Робота підтверджує Теорію ресурсів та апропріації (Resources and Appropriation Theory) у контексті країни, що розвивається, демонструючи, що матеріальний доступ є необхідним етапом використання, а не наперед заданою умовою. Практичне значення. Політика має зміститися до заходів стимулювання попиту. Рекомендації передбачають підвищення доступності пристроїв для вразливих груп та створення сільських пунктів доступу з метою пом’якшення феномену «нижчого мобільного класу». Оригінальність / Цінність. Робота є однією з перших, у якій застосовано структурну модель медіації до національних даних Алжиру для пояснення «розриву першого рівня», що дозволяє вийти за межі дескриптивної статистики. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження. Дані поперечного зрізу не дають змоги робити висновки щодо динаміки у часі. Подальші дослідження мають охоплювати показники цифрових навичок та результатів використання у різних групах за рівнем доходу (квінтилях). Тип статті. Емпірична стаття.
Завантажити
Посилання
Attewell, P. (2001). Comment: The First and Second Digital Divides. Sociology of Education, 74(3), 252. https://doi.org/10.2307/2673277
Bacha, R., Gasmi, F., & Metevier, S. (2024). Broadband adoption in Algeria and the structural determinants of its pace. Telecommunications Policy, 48(6), 102761. https://doi.org/10.1016/j.telpol.2024.102761
Boerkamp, L. G. P., van Deursen, A. J. A. M., Laar, E. van, van der Zeeuw, A., & van der Graaf, S. (2024). Exploring Barriers to and Outcomes of Internet Appropriation Among Households Living in Poverty: A Systematic Literature Review. Sage Open, 14(1). https://doi.org/10.1177/21582440241233047
Book Reviews. (2007). Asian Journal of Communication, 17(4), 433–442. https://doi.org/10.1080/01292980701637074
Bourdieu, P. (1986). The Forms of Capital. In J. Richardson (Ed.), Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education (pp. 241-258). Greenwood. https://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/works/fr/bourdieu-forms-capital.htm
Boustil, Z. (2023). La fracture numérique en Algérie: Etat des lieux et perspectives. Journal of Research and Human Studies, 17(1), 1182–1201. https://asjp.cerist.dz/en/article/227167
Correa, T., Pavez, I., & Contreras, J. (2018). Digital inclusion through mobile phones?: A comparison between mobile-only and computer users in internet access, skills and use. Information, Communication & Society, 23(7), 1074–1091. https://doi.org/10.1080/1369118x.2018.1555270
Deursen, A. J. A. M., & Dijk, J. A. G. M. (2015). Toward a Multifaceted Model of Internet Access for Understanding Digital Divides: An Empirical Investigation. The Information Society, 31(5), 379–391. https://doi.org/10.1080/01972243.2015.1069770
Francis, D. V., & Weller, C. E. (2021). Economic Inequality, the Digital Divide, and Remote Learning During COVID-19. The Review of Black Political Economy, 49(1), 41–60. https://doi.org/10.1177/00346446211017797
Ghobadi, S., & Ghobadi, Z. (2013). How access gaps interact and shape digital divide: a cognitive investigation. Behaviour & Information Technology, 34(4), 330–340. https://doi.org/10.1080/0144929x.2013.833650
Hair, J. F., Risher, J. J., Sarstedt, M., & Ringle, C. M. (2019). When to use and how to report the results of PLS-SEM. European Business Review, 31(1), 2–24. https://doi.org/10.1108/ebr-11-2018-0203
Hammal, F. (2025). The Digital Transition in Algeria: Challenges and Opportunities. Al Bashaer Economic Journal, 11(3), 624–636. https://asjp.cerist.dz/en/article/278914
International Telecommunication Union (ITU). (2025). Measuring digital development: Facts and figures. https://www.itu.int/dms_pub/itu-d/opb/ind/d-ind-ict_mdd-2025-3-pdf-e.pdf
Jeddou, S. (2022). Diagnosing the reality of the digital divide in Algeria during the period (2012-2020): A comparative study at the global and Arab levels. Journal of Contemporary Economic Studies, 7(1), 177–196. https://asjp.cerist.dz/en/article/196344
Lakhdar, C., Abdelkader, K., & Ouledhaimouda, D. (2024). Modeling the Relationship between Some Leadership Styles on the Cohesion of the Educational Group using PLS modeling – a Field Study on a Sample of Primary Education Teachers in the City of Messaad. European Journal of Management Issues, 32(4), 249-258. https://doi.org/10.15421/192416
Millington, P., & Carter, L. D. (2013). Using Prospect Theory to Explore the Digital Divide. In J. Lewis, A. Green & D. Surry (Eds.), Technology as a Tool for Diversity Leadership: Implementation and Future Implications (pp. 49–61). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-4666-2668-3.ch004
Ministère de la Santé [Algeria], & UNICEF. (2020). Enquête par grappes à indicateurs multiples (MICS6): Rapport des résultats de l'enquête. UNICEF. https://www.unicef.org/algeria/rapports/suivi-de-la-situation-des-enfants-et-des-femmes-en-alg%C3%A9rie-0
Napoli, P. M., & Obar, J. A. (2014). The Emerging Mobile Internet Underclass: A Critique of Mobile Internet Access. The Information Society, 30(5), 323–334. https://doi.org/10.1080/01972243.2014.944726
OECD. (2025). Digital connectivity expands across the OECD, but rural areas lag behind. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2025/07/digital-connectivity-expands-across-the-oecd-but-rural-areas-are-falling-further-behind.html
Pearce, K. E., & Rice, R. E. (2013). Digital Divides From Access to Activities: Comparing Mobile and Personal Computer Internet Users. Journal of Communication, 63(4), 721–744. https://doi.org/10.1111/jcom.12045
Philippe. (2020). La stratégie nationale de modernisation numérique comme cadre pour les autorités locales – Ville intelligente et autorité locale. https://www.semanticscholar.org/paper/ee00fa254380a01fc27d03a880f2363ce781fa14
Scheerder, A., van Deursen, A., & van Dijk, J. (2017). Determinants of Internet skills, uses and outcomes. A systematic review of the second- and third-level digital divide. Telematics and Informatics, 34(8), 1607–1624. https://doi.org/10.1016/j.tele.2017.07.007
Schwab, K. (2016). The fourth industrial revolution. World Economic Forum. https://law.unimelb.edu.au/__data/assets/pdf_file/0005/3385454/Schwab-The_Fourth_Industrial_Revolution_Klaus_S.pdf
Van Deursen, A. J., & Van Dijk, J. A. (2018). The first-level digital divide shifts from inequalities in physical access to inequalities in material access. New Media & Society, 21(2), 354–375. https://doi.org/10.1177/1461444818797082
Van Dijk, J. (2005). The Deepening Divide: Inequality in the Information Society. SAGE Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781452229812
Van Dijk, J. (2020). The digital divide. John Wiley & Sons. https://google.com/books?id=6DvKDwAAQBAJ
Van Dijk, J. A. G. M. (2006). Digital divide research, achievements and shortcomings. Poetics, 34(4–5), 221–235. https://doi.org/10.1016/j.poetic.2006.05.004
Van Dijk, J. A. G. M. (2017). Digital Divide: Impact of Access. In The International Encyclopedia of Media Effects, 1–11. Portico. https://doi.org/10.1002/9781118783764.wbieme0043
Warschauer, M. (2003). Technology and Social Inclusion: Rethinking the Digital Divide. The MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/6699.001.0001
Wei, L. (2012). Number Matters: The Multimodality of Internet Use as an Indicator of the Digital Inequalities. Journal of Computer-Mediated Communication, 17(3), 303–318. https://doi.org/10.1111/j.1083-6101.2012.01578.x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Chibout Lakhdar, Khader Abdelkader, Djemaa O. Haimouda (Author)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі статті, опубліковані в журналі Challenges and Issues of Modern Science, ліцензовані за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Це означає, що ви можете:
- Поширювати, копіювати та передавати статтю
- Адаптувати, реміксувати та створювати похідні роботи на основі статті
за умови, що ви надаєте належне посилання на оригінальну роботу, вказуєте ім'я авторів, назву статті, журнал та наявність ліцензії CC BY. Будь-яке використання матеріалів не повинно припускати схвалення авторами або журналом використаного матеріалу.
