Про анотацію

Анотація – це єдина частина статті, яку бачить потенційний рецензент, коли його запрошує редактор для рецензування рукопису. Анотація – це єдина частина статті, яку читачі бачать під час пошуку в наукових базах даних. Анотація – це взагалі єдине, що бачить читач, якщо мова йде про анотацію доповіді на конференції.

Більшість читачів визнають, що, гортаючи журнал, вони дивляться лише на назви статей, що містяться в ньому. Якщо їх цікавить заголовок, вони переглядають анотацію цієї статті, у кращому випадку ознайомиться з розділами вступу та обговорення. Тільки читач, який має дуже специфічний інтерес до теми статті і потребу досконально її зрозуміти, прочитає всю статтю.

Для рецензентів і небагатьох читачів, які бажають читати далі анотації, вона задає тон решті статті. Тому обов’язком автора є забезпечення того, щоб анотація стисло, але належним чином віддзеркалювала всю статтю.

Таким чином анотація повинна:

забезпечити швидке ознайомлення з основним змістом статті без необхідності читати всю роботу,
допомогти читачам вирішити, чи є стаття релевантною до їх досліджень,
містити якомога більшу кількість слів, релевантних до представленого дослідження, що полегшує її виявлення іншими дослідниками, сприяючи науковій комунікації.

Деякі журнали все ще публікують анотації, які пишуться у вигляді вільних текстів, але більшість журналів вимагають, щоб анотації відповідали певній структурі в межах заданої кількості слів. Структуровані анотації покращують читабельність і ясність дослідження, допомагаючи читачам швидко зрозуміти основні положення та висновки.

Журнал Challenges and Issues of Modern Science пропонує авторам подавати анотацію в тексті статті тільки англійською мовою обсягом орієнтовно 250–300 слів, це приблизно від 1800 до 2200 символів з пробілами.

Анотація наукової статті не повинна містити скорочень (абревіатур), які не пояснені або не визначені у самій анотації, а також посилань на терміни або поняття, які не пояснені чи не визначені. Доцільно забезпечити, щоб усі абревіатури були визначені і пояснені на початку анотації, а будь-які терміни або посилання були чітко зрозумілі для читачів, які можуть не мати глибоких знань у даній науковій галузі.

Анотація має бути самостійною та самодостатньою, розкривати основну мету, методи, результати та висновки дослідження, щоб редактор, рецензент або читач міг отримати повне розуміння змісту статті без необхідності звертатися до основного тексту.

Анотація повинна бути структурованою, подається єдиним абзацом. Вона має містити вісім обов'язкових розділів, які позначаються жирним шрифтом. Подання анотації за іншою структурою не дозволяється, змінювати назви розділів не можна. Ключові слова не входять до анотації.

In English	Українською
Purpose	Мета
Design / Method / Approach	Дизайн / Метод / Підхід
Findings	Результати
Theoretical Implications	Теоретичне значення
Practical Implications	Практичне значення
Originality / Value	Оригінальність / Цінність
Research Limitations / Future Research	Обмеження дослідження / Майбутні дослідження
Article Type	Тип статті

Тип статті визначає структуру і послідовність подання вмісту, включаючи відповідні розділи. Ваша стаття може відповідати кільком типам одночасно. Визначити тип статті можна на сторінці Типи статей.

Анотація статті на веб-сайті журналу подається двома мовами – англійською та українською, дотримуючись однакової структури. Анотація англійською мовою на веб-сторінці повинна точно відповідати анотації, наведеної в тексті статті.

Приклад анотації англійською в тексті статті та на сторінці веб-сайту

Purpose. This article analyzes practical experience in deploying and integrating platforms for open journals, conferences, and repositories using the Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting (OAI-PMH). It identifies common errors and challenges faced by journal, repository managers, administrators, and conference organizers, offering recommendations for mitigation. Design / Method / Approach. Based on real-world cases, this research analyzes the deployment of open science platforms, detailing encountered errors and challenges. The methodology involves real case studies, utilizing testing, validating the OAI-PMH protocol, observation, and studying relevant technical and regulatory documents. Findings. Key errors and difficulties that organizers may face when creating open journals, conferences, and repositories with OAI-PMH support have been identified. Specific solutions are proposed to ensure the reliable operation of the metadata harvesting protocol, initial setup, and further integration of these platforms. Theoretical Implications. The study extends the understanding of the problems and challenges in the field of open science, particularly concerning the organizational and technical aspects of platforms with OAI-PMH support. Practical Implications. Practical recommendations are provided for administrators and managers of open journals, conferences, and repositories to avoid common mistakes and effectively use OAI-PMH to ensure data interoperability and accessibility. Originality / Value. The article presents an original analysis of real cases of implementing and integrating platforms with OAI-PMH support, making it a valuable resource for practitioners in the context of deploying platforms for open science. Research Limitations / Future Research. The study is limited to the analysis of specific cases and does not cover all possible aspects of deploying and integrating web applications with OAI-PMH support. Future research may focus on the quantitative analysis of the effectiveness of implementing these platforms and their long-term impact on open science. Article Type. Case Study, Practitioner Paper.

Приклад перекладу анотації українською на сторінці вебсайту

Мета. Стаття спрямована на аналіз та підсумки практичного досвіду розгортання та інтеграції платформ для відкритих журналів, конференцій та репозиторіїв із підтримкою Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting (OAI-PMH), висвітлення помилок і труднощів, з якими можуть зіштовхнулися менеджери та адміністратори журналів і репозиторіїв, а також організатори конференцій, та пропонування рекомендацій для попередження й уникнення цих проблем. Дизайн / Метод / Підхід. Дослідження ґрунтується на аналізі реальних випадків розгортання платформ для відкритої науки, зокрема аналізі помилок та складнощів, що виникали під час цього процесу. Методологія дослідження включає аналіз реальних випадків. Застосовані методи тестування, валідації роботи протоколу OAI-PMH, спостереження, вивчення нормативних та технічних документів. Результати. Виявлено ключові помилки та складнощі, з якими можуть зіштовхнутися організатори під час створення відкритих журналів, конференцій та репозиторіїв із підтримкою OAI-PMH. Запропоновані рішення для забезпечення надійної роботи протоколу збирання метаданих, первинного налагодження та подальшої інтеграції цих платформ. Теоретичне значення. Дослідження розширює розуміння проблем і викликів у сфері відкритої науки, зокрема стосовно організаційних і технічних аспектів платформ з підтримкою OAI-PMH. Практичне значення. Надано практичні рекомендації для адміністраторів та менеджерів відкритих журналів, конференцій та репозиторіїв щодо уникнення типових помилок та ефективного використання OAI-PMH для забезпечення сумісності та доступності даних. Оригінальність / Цінність. Стаття містить оригінальний аналіз реальних випадків впровадження та інтеграції платформ із підтримкою OAI-PMH, що робить її цінним джерелом для практиків в контексті розгортання платформ для відкритої науки. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження. Дослідження обмежене аналізом конкретних випадків і не охоплює всі можливі аспекти розгортання та інтеграції веб-додатків із підтримкою OAI-PMH. Майбутні дослідження можуть зосередитися на кількісному аналізі ефективності цих платформ та їх довгостроковому впливі на відкриту науку. Тип статті. Випадок, практична стаття.