Дослідження факторів впливу на довкілля порушених ділянок земної поверхні існуючих хвостосховищ

Анотація

Враховуючи геохімічні та мінералогічні особливості «хвостосховищ», а також тривалість і умови їхнього зберігання (у вологому стані, покриті водою - на початкових етапах, та у сухому стані, відкриті до вітрової ерозії - у майбутньому), хвостосховища постійно є потужним негативним фактором інтенсивного впливу на навколишнє середовище. Досвід експлуатації показує, що практично неможливо забезпечити підводне укладання хвостів на всій площі хвостосховищ. Навіть в алювіальних хвостах формуються поверхневі пляжі, які є постійними джерелами пилу у суху та вітряну погоду. Як вихідні матеріали для дослідження використовуються рекомендації, викладені (оригінальною мовою) в «Збірнику галузевих методик розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря під час інвентаризації, звітування за формою № 2 ТП (повітря) та розробки нормативів гранично допустимих викидів для промислових підприємств і організацій Дніпропетровської області» та у літературних джерелах. При цьому хвости розглядаються як неорганізовані джерела викидів складського типу під час статичного зберігання матеріалів. Розрахунок проводиться з використанням коефіцієнтів, які комплексно відображають специфіку цього процесу. Результати польових спостережень та лабораторних досліджень, проведених у ході наукових досліджень, дозволяють зробити висновок, що заходи з охорони навколишнього середовища, застосовані на відповідних підприємствах, не мають необхідної ефективності у періоди несприятливих метеорологічних умов, а техногенне навантаження в регіоні залишається значним. Таким чином, необхідність розробки та впровадження автоматизованої програми комплексного екологічного моніторингу зони хвостосховища та розробки найбільш ефективних оперативних методів реагування та пригнічення пилу в умовах інтенсивного вітрового навантаження залишається актуальною.