Про рецензування

Принципи поведінки та доброчесності рецензентів

Ці принципи визначають вимоги до поведінки рецензентів, які беруть участь у процесі рецензування рукописів для журналу Challenges and Issues of Modern Science. Погоджуючись рецензувати рукопис, рецензенти беруть на себе відповідальність за дотримання таких принципів:

  • Фокус рецензента має бути зосереджений на якості дослідження, що рецензується. Від рецензентів вимагається, щоб наукова оцінка поданої статті ґрунтувалась виключно на її змісті, методології та науковій цінності, незалежно від місця публікації попередніх робіт авторів та імпакт-факторів відповідних журналів.
  • Рецензенти повинні переконатись, що їх оцінки є вичерпними, об'єктивними та наданими у встановлені терміни. У центрі уваги рецензування має залишатися наукова якість подання, без впливу особистих упереджень або міркувань, не пов’язаних із академічними внесками.
  • Рецензенти зобов’язані розкрити будь-які реальні або потенційні конфлікти інтересів, будь то особисті, фінансові чи професійні, які можуть поставити під загрозу об’єктивність їх рецензування. За наявності таких конфліктів рецензенти повинні відмовитися від оцінювання.
  • Від рецензентів вимагається критична оцінка власних припущень і схильностей для надання чесних і неупереджених оцінок. Судження мають ґрунтуватися виключно на науковій і методологічній якості подання, незалежно від ідентичності або приналежності авторів.
  • Усі відгуки рецензентів мають бути чіткими, обґрунтованими та спрямованими на покращення рукопису. Мова коментарів має залишатися шанобливою та професійною, без особистих зауважень або необґрунтованої критики.
  • Рецензенти зобов’язані розглядати всі рукописи та пов’язані з ними матеріали як цілком конфіденційні. Будь-який обмін або використання інформації, що міститься в поданні, суворо заборонено, якщо це не дозволено редакцією.
  • Очікується, що під час усіх взаємодій із редакційним персоналом, колегами-рецензентами чи авторами рецензенти будуть підтримувати тон професіоналізму та поваги, забезпечуючи конструктивний діалог під час будь-яких спільних дискусій.
  • Від рецензентів очікується дотримання академічної доброчесності та етичних стандартів у дослідженнях. Вони повинні переконатися, що їх оцінки ґрунтуються на надійних наукових принципах, уникаючи будь-якої просування чи схвалення практик, які безпосередньо не пов’язані з якістю та точністю подання.

Процес рецензування

Журнали застосовують різні підходи до рецензування, які визначаються традиціями та практиками конкретного видавця або наукової спільноти:

  • Подвійне сліпе рецензування (double-blind review) — анонімність зберігається як для рецензента, так і для автора.
  • Однобічне сліпе рецензування (single-blind review) — рецензент залишається анонімним, тоді як особа автора відома.
  • Відкрите рецензування (open review) — рецензенти та автори знають імена один одного.
  • Рецензування за участю спільноти (community review).
  • Пострецензування (post-publication review).

Більшість академічних журналів віддають перевагу першим двом підходам — single-blind review та double-blind review. Питання про те, який із підходів є кращим, залишається предметом дискусій. Кожен із методів має своїх прихильників, які наголошують на перевагах, та критиків, які вказують на недоліки.

Журнал Challenges and Issues of Modern Science віддає перевагу single-blind review. Ми вважаємо, що такий підхід унеможливлює тиск або вплив на рецензенти, водночас даючи йому можливість:

  • Ідентифікувати дублюючі (duplicate), надлишкові (redundant) та салямі (salami-slicing) публікації;
  • Перевіряти достовірність авторства та виявляти випадки гостьового (guest), подарункого (gift) чи примарного (ghost) авторства;
  • Виявляти плагіат та самоплагіат без використання автоматичних інструментів;
  • Бачити попередній контекст та розвиток представленого дослідження, що сприятиме об'єктивнішій оцінці.

Перелік критеріїв оцінювання розроблений для забезпечення прозорості та об’єктивності рецензування статей. Кожен критерій спрямований на забезпечення відповідності статей високим науковим стандартам і вимогам нашого журналу та охоплює важливі аспекти, такі як назва, анотація, зміст, методи, результати, висновки та оформлення.

Оцінювання статті рецензентами здійснюється відповідно до зазначених критеріїв. Ознайомлення з ними допоможе авторам краще підготувати рукопис до подання, уникнути типових помилок і підвищити шанси на позитивний результат рецензування.

Модерація подання

Коли автор подає статтю через систему OJS, він заповнює необхідні метадані. Після завершення цього процесу редактор повинен перевірити правильність та повноту поданих даних. Це важливий етап, який гарантує дотримання вимог журналу.

Автори мають розуміти, що вся внесена ними інформація не є виключно для внутрішнього користування, вона стане відомостями, що будуть оприлюднені на сторінці опублікованої статті. Тому важливо заповнювати всі поля надзвичайно ретельно та охайно, щоб уникнути неточностей.

У разі виявлення помилок редактор, звичайно, надасть можливість для їх виправлення, але це лише гальмуватиме редакційний процес.

Звіт редактора (Оцінка макету, оформлення та структури)

Звіт редактора (Оцінка макету, оформлення та структури) є інструментом для оцінки технічних аспектів поданого рукопису. У цьому звіті рецензенту буде запропоновано відповісти на питання, що стосуються відповідності рукопису вимогам до оформлення, наявності обов'язкових розділів, структури та загального вигляду. Важливо зазначити, що цей звіт не передбачає жодних оцінок стосовно наукової цінності (Scientific Evaluation) статті. Мета цієї оцінки полягає в забезпеченні вимог до подання рукописів, щоб полегшити процес наукового рецензування та оцінки на наступному етапі.

1 Оформлення назви статті відповідає вимогам журналу.*

  • Назва статті подана основною мовою публікації.
  • Довжина назви становить від 6 до 12 слів без скорочень, абревіатур, індексів та спеціальних символів.

2 Оформлення подання списку авторів*

  • Список авторів поданий через кому основною мовою публікації.
  • Список авторів поданий єдиним абзацом.
  • Для кожного автора вказано спочатку ім'я, потім прізвище.
  • Через пробіл від прізвища кожного автора наявний бейдж ORCID, який містить активне посилання на профіль відповідного автора у форматі https://orcid.org/0000-0000-0000-0000.
  • Транслітерація імен, у разі подання англійською, здійснена за державним стандартом, у разі, якщо будь-які відхилення від стандартної транслітерації не були заздалегідь узгоджені з редактором.

3 Оформлення анотації до статті відповідає стилю та вимогам журналу.*

  • Обсяг анотації відповідає діапазону 1800–2200 символів з пробілами.
  • В тексті анотації присутні всі вісім обов’язкових розділів відповідно до вимог журналу, назви яких виділені жирним шрифтом.
  • Анотація подана англійською.
  • Анотація подана єдиним абзацом.

4 Набір ключових слів відповідає вимогам журналу.*

  • Ключові слова або фрази подані англійською мовою, розділені комами.
  • Ключові слова або фрази написані малими літерами, за винятком власних назв, їх перелік не закінчуються крапкою.
  • Перелік ключових слів не містить неузвичаєних абревіатур або скорочень.
  • Кількість ключових слів або фраз становить від 4 до 6.

5 Розділ «Contributor Details» відповідає вимогам журналу.*

  • Інформація в розділі подана англійською.
  • Послідовність подання інформації про кожного автора, включаючи пунктуацію, відповідає прикладу в шаблоні.
  • Транслітерація імен здійснена за державним стандартом, у разі, якщо будь-які відхилення від стандартної транслітерації не були заздалегідь узгоджені з редактором.
  • Інформація про кожного автора подана окремим абзацом.

6 Послідовність та назви розділів статі відповідають вимогам журналу.*

  • Основний текст статті починається з другої сторінки.
  • Перший обов’язковий розділ «Вступ» (“Introduction”) наявний та поданий без назви.
  • Другий обов’язковий розділ з назвою «Цілі та завдання» (“Objectives and Tasks”) або «Мета» (“Purpose”), або «Мета та завдання» (“Aim and Tasks”), або «Наукове питання» (“Research Question”), або «Гіпотеза дослідження» (“Research Hypothesis”), або «Формулювання проблеми» (“Problem Statement”) наявний.
  • Третій обов’язковий розділ з назвою «Матеріали та методи» (“Materials and Methods”), або «Методологія» (“Methodology”), або «Метод» (“Method”), або «Дані та методи» (“Data and Methods”) наявний.
  • Четвертий обов’язковий розділ із назвою «Результати» (“Results”), або «Обговорення та результати» (“Discussion and Results”), або «Обговорення» (“Discussion”), або як окремі два розділи з назвами «Обговорення» (“Discussion”) та «Результати» (“Results”) наявний(-ні).
  • Наступний обов’язковий розділ «Висновки» (“Conclusions”) наявний.
  • Останній обов’язковий розділ «Посилання» (“References”) наявний.
  • Загальний обсяг статті не менше 5-ти сторінок.
  • Остання сторінка статті заповнена не менше, ніж на 14 см висоти смуги набору.

7 Оформлення бібліографічних посилань відповідає вимогам журналу.*

  • Кожне бібліографічне джерело в розділі «Посилання» (“References”) оформлене відповідно до стандарту APA Style.
  • Кожне бібліографічне джерело має активне посилання (DOI, URI або URL) на розташування цитованого джерела в інтернеті.
  • Кожне бібліографічне джерело, наведене в переліку посилань, має посилання на нього в тексті статті.
  • Всі запозичені чи авторські рисунки, таблиці та формули, що згадуються в тексті статті, мають посилання на бібліографічне джерело з переліку посилань чи вказівку на власне авторство.
  • Перелік бібліографічних джерел в розділі «Посилання» (“References”) не містить джерела, які заборонені політикою журналу.

Звіт рецензента (Наукова оцінка)

Звіт рецензента (Наукова оцінка) призначений для оцінки змістовної частини поданого рукопису. У цьому розділі рецензент відповідає на питання щодо новизни дослідження, його методології, якості висновків і того, наскільки результати відповідають поставленим цілям. Важливо також оцінити, чи має стаття значення для розвитку відповідної наукової галузі. Ця оцінка допомагає вирішити, чи варто публікувати статтю з точки зору її наукової цінності.

 1 Назви статті.*

  • Фокус і цільова аудиторія: Назва статті чітко описує досліджувану проблему, є зрозумілою для наукової спільноти та привабливою для цільової аудиторії.
  • Відповідність змісту статті: Назва точно передає основну ідею статті та зміст дослідження, відображаючи ключову проблематику без спотворення або зміщення фокусу.
  • Лаконічність: Назва статті є короткою та змістовною, без зайвих слів і складних формулювань, що сприяє легкому сприйняттю та запам'ятовуванню.

2 Ідентифікація авторства.*

  • Ознаки неправомірної поведінки: Кількість авторів не викликає підозр стосовно порушення публікаційної етики, зокрема стосовно наявності «гостьового» чи «подарункового» авторства, що підтверджується представленим обсягом дослідження.
  • Внесок авторів: Кількість авторів пропорційна обсягу та складності представленого дослідження, що може свідчити про суттєвий внесок кожного з авторів.

3 Анотація до статті.*

  • Самостійність і змістовність: Анотація є самостійною та самодостатньою, чітко розкриває мету, методи, результати та інші ознаки дослідження відповідно до стилю журналу.
  • Відсутність незрозумілих скорочень: Анотація не містить не пояснених скорочень, абревіатур чи термінів, що не визначені в тексті.
  • Цілісність: Анотація не містить відсилань на інші джерела або документи, що забезпечує її завершеність і охоплює всі аспекти дослідження без необхідності читати повний текст статті.

4 Ключові слова.*

  • Релевантність до змісту: Ключові слова є релевантними до тематики статті та сприятимуть її правильному позиціюванню та рубрикації в наукових базах даних.
  • Релевантність для пошуку: Ключові слова забезпечать ефективний пошук статті, що сприятиме підвищенню її видимості та доступності для цільової аудиторії.

5 Актуальність дослідження.*

  • Сучасність: дослідження охоплює актуальні проблеми галузі, про що свідчить огляд літератури за останніми джерелами.
  • Важливість теми: представлена тема відповідає сучасним тенденціям і викликам галузі, що підтверджується релевантними даними про її значущість у науковому та практичному контексті.
  • Мета та завдання: чітко визначені мета та завдання дослідження, які відповідають актуальним проблемам галузі.
  • Вплив на наукову спільноту: результати дослідження сприятимуть розвитку наукової думки або методів у галузі.
  • Соціальна значущість: результати дослідження піднімають важливі питання, що можуть мати вплив на формування суспільних дискусій або політик у зв’язку з викликами в галузі.

6 Практичне значення результатів.*

  • Прикладна цінність: результати дослідження мають потенціал для практичного застосування в галузі, вони можуть сприяти вдосконаленню процесів, технологій або рішень.
  • Реальні впровадження: дослідження містить конкретні пропозиції або рекомендації, які можуть бути реалізовані в практичній діяльності, що сприятиме вирішенню актуальних проблем або потреб.
  • Вплив на практику: результати можуть мати безпосередній вплив на покращення ефективності чи продуктивності в певній сфері, що підтверджується можливістю адаптації дослідження в реальних умовах.

7 Наукова новизна результатів.*

  • Оригінальність: Результати дослідження містять нові знання або підходи, які ще не були висвітлені в науковій літературі або раніше опублікованих дослідженнях.
  • Інноваційність: У статті пропонуються нові теоретичні або практичні рішення, які можуть суттєво змінити існуючі підходи в галузі.
  • Потенціал розвитку: Отримані результати створюють нові перспективи для подальших досліджень або практичних впроваджень у відповідній галузі.
  • Відмінність від попередніх робіт: Дослідження відрізняється від попередніх робіт завдяки новому погляду на проблему, новим методам чи інтерпретаціям результатів.

8 Методологія дослідження.*

  • Чіткість: У статті зрозуміло викладено дослідницькі методи, що дозволяє зрозуміти кроки та підходи дослідження.
  • Адекватність: Застосовані методи відповідають поставленим цілям дослідження і є релевантними для досягнення наукових результатів.
  • Адаптивність: Описані методи дослідження можуть бути адаптовані для схожих досліджень або застосовані у нових контекстах.
  • Деталізація: Опис методології є достатньо деталізованим для розуміння процесу отримання результатів, проведення експериментів або аналізу.

9 Можливість реплікації дослідження.*

  • Повнота: Методологія дослідження описана достатньо докладно, щоб інші дослідники могли відтворити експерименти або аналіз за аналогічними умовами.
  • Доступність: Усі необхідні вихідні дані чітко представлені, що дає можливість їх повторного використання іншими дослідниками.
  • Прозорість: Процеси збирання та обробки даних викладені прозоро, щоб забезпечити можливість реплікації без додаткових уточнень.
  • Комплексність: Опис містить усі ключові деталі, що дозволяють іншим авторам застосувати наведені методи для подібних чи нових випадків.

10 Обговорення та результати.*

  • Чіткість: Обговорення результатів представлено ясно, що дозволяє зрозуміти їх значення в контексті дослідження.
  • Зв'язок з метою та завданнями: Результати дослідження обґрунтовані в контексті основної мети та завдань, що були поставлені на початку статті.
  • Контекст: Результати подані в порівнянні з іншими дослідженнями, що підтверджує їх релевантність та значущість для науковій спільноті.
  • Обмеження: В роботі зазначені обмеження, які можуть вплинути на результати дослідження.

11 Висновки.*

  • Логічність: Висновки узагальнюють результати дослідження та логічно витікають з обговорення, підсумовують ключові знахідки дослідження.
  • Релевантність: Висновки чітко відповідають поставленій меті та завданням, сформульованим на початку статті, акцентуючи увагу на основних досягненнях.
  • Практичні рекомендації: Висновки містять пропозиції для практичного застосування результатів та рекомендації для подальших досліджень, які основані на отриманих результатах.

12 Мова та стиль написання.*

  • Зрозумілість: Текст написано зрозумілою та доступною мовою, що полегшує сприйняття інформації.
  • Науковий стиль: Вжиті терміни і формулювання відповідають науковому стилю та прийнятій термінології в галузі.
  • Орфографія та граматика: У тексті немає орфографічних чи граматичних помилок, що свідчить про високий рівень редакційної роботи.