Зниження ризику захворюваності населення шляхом знепилення агломераційних газів
Ключові слова:
агломерація, пил, поверхнево-активні речовини, екологічна безпекаАнотація
Аналіз методів та засобів знепилення на агломераційних заводах нашої країни показав недостатній рівень очищення агломераційних газів. Встановлено, що для досягнення необхідного ступеня очищення газів потрібно зменшити потік пилу в повітря безпосередньо у джерелах його утворення. Це дозволить більш ефективно використовувати наявні засоби знепилення, значно знизити концентрацію пилу в газах, що викидаються в атмосферу, покращити роботу обладнання. Необхідність підвищення рівня екологічної безпеки агломераційного виробництва створює основу для подальших досліджень у цій галузі. Обґрунтовано доцільність використання поверхнево-активних речовин (ПАР) для покращення агломераційного гранулювання. Найефективнішим є використання цих розчинів у пінному режимі. Проведено порівняльну характеристику та аналітичний огляд фізико-хімічних властивостей основної речовини, яка може бути використана для контролю пилу. Аналізувалися розчинність піноутворювачів, їх піноутворювальна здатність, кратність та стійкість піни, здатність до збирання пилу. Обґрунтовано доцільність використання піноутворювача на основі триетаноламінового алкілсульфату первинних жирних кислот. Проведено розрахунки концентрацій поверхневого пилу викидів агломераційного заводу «ArcelorMittal Кривий Ріг» за запропонованим методом обробки агломераційного шихту розчинами ПАР та після обробки цим методом. Встановлено, що застосування методу обробки агломераційного шихту перед його гранулюванням ПАР призводить до зниження концентрації пилу в поверхневому шарі атмосфери. Для оцінки ризику захворювань була розрахована ймовірність захворювань на основі значення інтегрального показника. Також був визначений коефіцієнт небезпеки шляхом порівняння фактичних рівнів впливу з безпечними (довідковими) рівнями впливу. Обґрунтовано доцільність використання поверхнево-активної речовини для обробки агломераційного шихту, що призводить до підвищення рівня екологічної безпеки за рахунок зниження ризику захворюваності населення, що проживає в зоні впливу металургійного виробництва вдвічі.
Завантажити
Посилання
Агапова, В., Пицык, Ю., & Шишацкий, А. (2010). Снижение запыленности аглогазов методом улучшения окомкования аглошихты. Науковий вісник Національного гірничого університету, (7-8), 90–92.
Канцельсон, Б., & Привалова, Л. (1996). «Оценка риска» и гигиеническая регламентация – альтернативы или взаимодополняющие подходы. Токсикологический вестник, (4), 5–10.
Мантина, А. (2016). Комплексная оценка профессионального риска с учетом индивидуально аккумулированного воздействия производственных факторов. Неразрушающий контроль: сборник трудов VI Всероссийской научно-практической конференции «Неразрушающий контроль: электронное приборостроение, технологии, безопасность», 205–209.
Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. (2003). Офіційний вісник України, 52, 233.
Нагорна, А., Вітте, П., Соколова, М., Кононова, І., Орехова, О., & Мазур, В. (2012). Оцінка ризику розвитку професійних захворювань у працівників металургійної, вугільної промисловості та машинобудування України. Український журнал з проблем медицини праці, 3(31), 3–13.
Орєхова, О., & Павленко, О. (2019). Сучасна модель інтегральної оцінки ризику захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у працівників сучасної гірничометалургійної галузі України. Довкілля та здоров’я, 3(92), 47–52.
Севальнєв, А., & Шаравара, Л. (2016). Система оцінки та керування професійними ризиками захворюваності у працівників металургійного підприємства повного циклу. Вісник проблем біології та медицини, 1(2), 57–60.
Войтенко, Ю., & Левицька, О. (2020). Підвищення екологічної безпеки селітебних територій в зонах інтенсивного забруднення атмосферного повітря. Збірник наукових праць НГУ, 61, 94–102.
Пицык, Ю., & Шишацкий, А. (2014). Снижение риска заболевания населения путем повышения экологической безопасности технологических процессов в металлургии. Сборник материалов IX Международной научной конференции студентов и молодых ученых «Наука и образование – 2014», 3858–3861.
Mondrusova, M., Voytenko, Yu., Plyasovskaya, K., & Kaliberda, N. (2021). Triethanolamine salts absorption on the surface of the sinter during sintering production. Cучасні науково-технічні дослідження у контексті мовного простору. Матеріали Х Регіональної науково-практичної конференції молодих науковців та студентів, 40–42.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Юлія Войтенко (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі статті, опубліковані в журналі Challenges and Issues of Modern Science, ліцензовані за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Це означає, що ви можете:
- Поширювати, копіювати та передавати статтю
- Адаптувати, реміксувати та створювати похідні роботи на основі статті
за умови, що ви надаєте належне посилання на оригінальну роботу, вказуєте ім'я авторів, назву статті, журнал та наявність ліцензії CC BY. Будь-яке використання матеріалів не повинно припускати схвалення авторами або журналом використаного матеріалу.