Оцінка впливу збройної агресії Росії на стан атмосферного повітря в Україні
Ключові слова:
забруднення атмосферного повітря, збройна агресія Росії, вплив на довкілля, здоров'я населення, шкідливі речовиниАнотація
Мета. Стаття спрямована на виявлення джерел негативного впливу збройної агресії Росії на атмосферне повітря в Україні та наслідків надходження з них шкідливих речовин на здоров'я населення і стан екосистем. Дизайн / Метод / Підхід. Дослідження ґрунтується на аналізі офіційних даних про кількість знищеної військової техніки, зокрема, крилатих ракет різних типів та безпілотників. Застосовано метод розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин з нестаціонарних джерел в атмосферне повітря. Результати. Виявлено, що тільки під час військових операцій у вересні-жовтні 2024 року викиди в атмосферу збільшилися на 7,3%. Розглянуто можливі прояви негативного впливу забруднюючих речовин, що надходять з основних джерел впливу. Проаналізовано довгострокові наслідки забруднення повітря дрібним пилом, аміаком та діоксинами. Встановлено, що 56,4% забруднення атмосфери пов'язано з знищенням ракет Х-555/101, Іскандер М/КН та С-300/400. Визначено масу шкідливих речовин, що потрапила в повітря під час збиття крилатих ракет, та розраховано завдану екологічну шкоду. Теоретичне значення. Дослідження надає уявлення про те, як збиття ракет призводить до екологічної шкоди атмосфері, переважно спричиненої оксидами азоту та вуглецю. Практичне значення. Надані практичні рекомендації щодо участі кожного громадянина України у фіксації шкоди, завданої атмосферному повітрю внаслідок військових дій. Оригінальність / Цінність. Стаття містить оригінальний аналіз реальних випадків негативних наслідків впливу збройної агресії на атмосферне повітря і є цінним джерелом для подальшої оцінки його стану. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження. Дослідження обмежене аналізом конкретних даних і не охоплює всіх можливих аспектів впливу на атмосферне повітря. Майбутні дослідження можуть розширити розуміння довгострокових ефектів забруднюючих речовин на людей і екосистеми. Тип статті. Прикладне дослідження.
Завантажити
Посилання
Dolzhenkova, O. (2024). The consequences of the influence of missile strikes on the atmospheric air condition in Ukraine. Ecological Sciences, 1(1 (52)), 16–21. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2024.eco.1-52.1.2
Ангурець, О., Хазан, П., Колесникова, К., Кущ, М., Чернохова, М., & Гавранек, М. (2022). Наслідки для довкілля війни росії проти України. Clean Air. https://cleanair.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/cleanair.org.ua-war-damages-ua-version-04-low-res.pdf
ЕкоЗагроза. (2024). Завдані збитки. Атмосферне повітря. Офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. https://ecozagroza.gov.ua/damage/air
Козій, О. І., Петрук, М. П., Витрикуш, Н. М., & Вахула, О. М. (2017). Діоксинова проблема сміттєспалювання. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Хімія, технологія речовин та їх застосування, (868), 291-297. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/aug/14417/1709523p7-p13.pdf
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2022). Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди. Офіційний вебпортал парламенту України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0433-22
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Оlena Dolzhenkova, Diana Nazarenko (Author)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі статті, опубліковані в журналі Challenges and Issues of Modern Science, ліцензовані за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Це означає, що ви можете:
- Поширювати, копіювати та передавати статтю
- Адаптувати, реміксувати та створювати похідні роботи на основі статті
за умови, що ви надаєте належне посилання на оригінальну роботу, вказуєте ім'я авторів, назву статті, журнал та наявність ліцензії CC BY. Будь-яке використання матеріалів не повинно припускати схвалення авторами або журналом використаного матеріалу.
